Підпільна організація «Миколаївський центр»

Влітку 1941 року в наше місто прибув розвідник Віктор Лягін з групою співробітників. В. Лягіну вдалося створити підпільну організацію «Миколаївський центр». Під його керівництвом підпільники збирали і передавали на Велику землю важливі повідомлення, вели серед населення широку агітаційну роботу, здійснювали масштабні диверсії, зривали плани гітлерівців у відправленні молоді до Німеччини. У лютому 1943 року Віктора Лягіна було схоплено фашистами і в липні того ж року замучено в застінках гестапо. Віктору Лягіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно. Ім’я Лягіна носить одна з вулиць Миколаєва та Миколаївська обласна бібліотека для дітей.

Диверсія Олександра Сидорчука

10 березня 1942 року розвідник Олександр Сидорчук здійснив масштабну диверсію проти гітлерівських окупантів, знищив ангар з 27 ворожими літаками, великим запасом пального і авіамоторів. Олександр Сидорчук входив до групи Віктора Лягіна.

Підпільна організація «Центр»

На території Миколаєва після знищення підпільної організації «Миколаївський центр» виникла підпільна організація «Центр», керівником якої був В. М. Тристан. Діяльність групи полягала головним чином у проведенні агітаційної, пропагандистської роботи серед населення.

«Партизанська іскра»

У тилу німецько-фашистських військ, в селищі Кримка Первомайського району, з кінця 1941 до лютого 1943 року діяла підпільна комсомольська організація «Партизанська іскра». Її учасниками були учні 7-9 класів середньої школи села Кримка. Організаторами і керівниками «Партизанської іскри» були: директор середньої школи комуніст В. С. Моргуненко, секретар комсомольської організації школи П. Гречаний, комсомольці Д.Дяченко, Д. Попик та інші. «Партизанська іскра» налічувала 30 чоловік активних учасників і ще 40 чоловік залучила до підпільної роботи. Підпільники поширювали антифашистські листівки, виводили з ладу телефонні лінії, скоювали диверсії на залізниці, лініях зв’язку, допомогли втечі 200 радянських військовополонених з концтабору. У лютому 1943 року фашистській розвідці вдалося вислідити і заарештувати, а потім розстріляти майже всіх членів організації. На місці розправи фашистів над юними месниками встановлено обеліск з іменами загиблих.

Розвідувальна група під керівництвом В. І. Андрєєва (Палагнюка)

У травні 1942 року в місті почала діяти розвідувальна група під керівництвом В. І. Андрєєва (Палагнюка). До її складу увійшли і миколаївські школярі Шура Кобер і Вітя Хоменко. Становище в групі ускладнювалося, не вистачало зброї, вийшов з ладу радіопередавач. Встановлення зв’язку з Центром було доручено Шурі і Віті. Завдання було виконане. Повернувшись в рідне місто, хлопці приступили до виконання нових завдань. Невдовзі вони були заарештовані фашистами. Десять днів гестапівці жорстоко катували дітей, але нічого від них не дізналися. 5 грудня 1942 року юні патріоти в числі інших підпільників були страчені фашистами. Батьківщина високо оцінила подвиг героїв: Шура Кобер і Вітя Хоменко нагороджені орденами Вітчизняної війни І ступеня посмертно.

Легендарний десант під командуванням ст. лейтенанта К. Ф. Ольшанського

Золотою сторінкою в історії Великої Вітчизняної війни був подвиг 68 десантників під командуванням ст. лейтенанта К. Ф. Ольшанського. У ніч з 25 на 26 березня 1944 року легендарний десант висадився в тилу ворога на території Миколаївського морського порту і більше двох діб бився з ворогом, відбив 18 запеклих атак і відстояв зайняті позиції. Із 68 десантників живими залишилися лише 12 бійців. Це єдина операція в роки війни, коли високого звання Героя Радянського Союзу удостоєні всі її учасники.

Визволення області від нацистських загарбників

У перших числах березня 1944 року почалися запеклі бої за визволення території області. Удосвіта 8 березня було визволено перше місто – Новий Буг, наступного дня – Баштанка і Казанка. Розвернулися наступальні операції у напрямі півдня і південного
заходу. Просуватися довелося в неймовірно важких умовах бездоріжжя. Нерідко військову техніку, машини солдати буквально несли на руках. У ході визволення області активно взаємодіяли з наступаючими військами жителі області. Разом з солдатами вони ремонтували мости і дороги, евакуювали поранених, на плечах доставляли снаряди, патрони, пальне. 18 березня почалися наполегливі бої за місто Миколаїв, які тривали 10 днів. 28 березня місто було визволено, а 4 квітня було завершено визволення Миколаївської області від німецько-фашистських загарбників. За мужність та відвагу, виявлену в боях за Миколаївщину, десяткам тисяч воїнів були вручені ордени та медалі. Більше ста чоловік одержали високе звання Героя Радянського Союзу.