Флот та морські походи за часів Київської Русі

Історія українського війська. Д-р. Іван Крип’якевич \ Видання Івана Тиктора. Львів, 1936 р.

Початки мореплавства.

Плавба в Україні була розвинена від найдавніших часів. Українські землі багаті на ріки: Дніпро з великими притоками - Прип’яттю та Десною та цілою мережею другорядних рік і річечок, Дністер, Буг, Сян – все це були природні шляхи, здовж яких скупчувалося й організувалося людське життя. Річка на низині була найлегшою і найдоступнішою дорогою серед непрохідних пущ, і її спокійне плесо приманювало до себе первісну людину. А рибальство у давніх часах було одним із головних джерел прожитку. Слов’яни здавна споруджували собі річні човни. Були це спершу видовбані пні дерев – човни однодеревки. Ці однодеревки бували різного розміру, але деколи доходили до досить поважної довжини; на побережжі Балтійського моря знайдено такий однодеревний човен 15 м завдовжки.

Давньоукраїнський військовий корабель. Із житія Бориса і ГлібаДавньоукраїнський військовий корабель. Із житія Бориса і Гліба

Візантійський імператор Костянтин Багрянородний оповідає, як дуже поширені були такі однодеревні човни на Дніпрі в половині X століття: „Підвладні Русі слов’яни, що звуться кривичі і лучани і інші слов’яни вирубують за зиму дерева на човни, обробляють і як прийде час, коли розтане лід, спускають їх у близькі озера. І як спустять у ріку Дніпро, ідуть цією рікою, приходять до Києва, витягають човни і продають Русі. А Русь купує самі кадовби, розбиває давні однодеревки, бере з них весла, уключини до весел та інший припас і споряджає нові”.
Великий вплив на розвиток й поліпшення плабви у нас мали варяги. Вони були найславнішими мореплавцями середніх віків, перетнули всі європейські моря і могли бути добрими вчителями слов’ян.

Якої величини були наші воєнні кораблі, можемо здогадуватися з того, скільки людей вони в собі вміщали. Про похід Олега на Константинополь літопис пише, що в одному кораблі вміщувалося 40 людей. Але про похід Русі на Каспій у тому самому часі історики згадують, що кораблі мали по 100 людей залоги (екіпажу). Очевидно кораблі бували різних розмірів.

Що в нас були спроби витворити свій власний тип воєнного корабля, про це свідчать оповідання літопису з 1151. р. Тоді йшла боротьба за Київ і князь Ізяслав Мстиславич вжив кораблі для оборони Дніпра на широкому просторі від Києва до устя Прип’яті. Літописець описує воєнні кораблі ближче: „Ізяслав особливо й дивно побудував лоді: гребців у них не було видати, тільки весла було видко, а людей не видати, бо лоді були покриті дошками; і вояки стояли на горі у бронях і стріляли; а керманичів —було двоє, один на носі, а другий при кермі, і куди хотіли, туди їхали, не повертаючи лодій”.