Ярослв Мудрий
Син Володимира I Святого і полоцької княжни Рогніди. Від народження паралізований. Згідно з літописом, подолав недугу в гніві на батька за вигнання матері; все життя залишався кульгавим.
Отримавши в правління Новгород і одружившись на дочці шведського конунга (короля) Олафа, Ярослав зібрав дружину вікінгів і почав війну з батьком, а потім з братом Святополком I Окаянним (син київського князя Ярополка I, усиновлений Володимиром I) та іншими братами, які в ході усобиці були винищені (1014-1019 рр.).
Перемога у кровопролитній війні зі Святополком, якого підтримали печеніги, поляки, німці та угорці, забезпечила Ярославу вірність простих новгородців, які збирали після поразок князя нові полки, гроші і не дозволяли йому бігти «за море».
Не зумівши перемогти залишився в живих брата, тмутараканського і чернігівського князя Мстислава, Ярослав вступив з ним у союз, остаточно розгромив печенігів, вигнав із заходу Русі поляків і затвердив російські завоювання в Прибалтиці (нині Тарту в Естонії).
Під владою Ярослава країна насолоджувалася світом; більшість владик Європи прагнули дружити з руси і мріяли поріднитися з князем.
Руки його дочок зуміли домогтися норвезький конунг Гаральд Суворий, французький король Генріх I і угорський король Андрій I. Сестру князь видав за польського короля Казимира I Витті-становітеля, синів одружив з візантійською царівною і німецьких князівнах.
Квітуча країна і мирна торгівля приносили Ярославу величезні багатства, які він витрачав на прикрасу Києва Золотими воротами, величним храмом Святої Софії та іншими будівлями, а також на просвітництво.
Князь поставив у Києві першого руського митрополита Іларіона, побудував училище, де одночасно навчалися грамоті 300 хлопчиків. Ярослав прославився освіченістю і любов'ю до книг, дбав про літописання. Йому належить перший на Русі звід законів «Руська правда», який скасовував кровну помсту.