Володимир Мономах

Володимир Мономах (1053—1125) — князь чернігівський, переяславський і великий князь київський у 1113—1125 рр. Уславився численними переможними походами проти половців, унаслідок яких вони залишили прикордоння Київської Русі. За роки князювання в Києві відновив централізовану монархію на Русі, що занепала після смерті Ярослава Мудрого.
Дитячі та юнацькі роки (1053—1078 рр.). Своє дитинство і юність провів при дворі батька Всеволода Ярославича в Переяславі-Південному. Постійно очолював батьківську дружину, здійснював далекі походи, придушував повстан¬ня в'ятичів, воював проти половців. У 13 років батько на¬правив його князювати в далекий Ростов.
Після того як Всеволод Ярославич став великим князем київ¬ським, Володимир Мономах отримав в уділ Чернігів. Для Чернігівського князівства це був період розквіту, містобу-дування, храмового будівництва. У 1080 р. приборкував переяславських торків; воював із половцями. Лише за князювання Всеволода Володимир провів 12 битв із по¬ловцями.
Володи¬мир Мономах після смерті батька, хоча за його життя й був фактичним правителем Русі, добровільно поступив¬ся київським престолом Святополку Ізяславичу і так само передав Чернігівське князівство своєму старшому братові Олегу Святославичу, оскільки за законами заміщення кня¬зівських столів вони мали переважні права, а сам повер¬нувся до Переяслава. Будучи переяславським князем, постійно влаштовував походи проти половців. Був ініціатором спільних походів руських князів у половецькі землі (1103, 1107, 1110, 1111 р.). Набув гучної слави полководця.