Серед сподвижників Богдана Хмельницького, що відіграли важливу роль в успішному ході визвольної війни 1648—1654 рр., почесне місце належить славному синові українського народу, полковникові Вінницького полку Івану Богуну.
Про діяльність Івана Богуна до початку 1651 р. збереглося мало відомостей. Народився невідомо коли. Ймовірно, походив з української дрібної шляхти. Батько Івана володів селом Бубновим на Київщині, звався Федір, від імені батька прозвано Богуна Федоренком. Про його молодість нічого не відомо. Мабуть, як і інші сини шляхти, навчався в Могилянській академії в Києві; з молодих літ вправлявся у військовій справі, бо часи були тяжкі.
Відомо, що він брав участь у козацько-селянських повстаннях 1637—1638 рр. проти польської шляхти. Після поразки повстання Іван Богун знаходить собі притулок у межах Російської держави. У народній пісні розповідається, що він разом з Богданом Хмельницьким розпочинає боротьбу за визволення українського народу зпід польсько-шляхетського гніту. У ході визвольної війни виявилися його організаторський талант, мужність і відвага, надзвичайна воєнна винахідливість.У козацькому реєстрі, укладеному за Зборовським договором 1649 р., ім'я Івана Богуна зустрічаємо в полковій сотні Чигиринського полку.За виняткову хоробрість, непримиренність до ворогів і військові здібності Богдан Хмельницький у 1650 р. призначає Івана Богуна полковником Вінницького полку. Вже на початку 1651 р. полк Івана Богуна жорстоко відплатив загонам Калиновського за віроломний напад на Україну, за смерть Данила Нечая, що загинув смертю героя в жорстокому бою з польською шляхтою.Польсько-шляхетське військо вогнем і мечем намагалося придушити визвольну боротьбу українського народу.