| Головна » Файли » 9 клас » Історія України |
Григорій Яхимович .“Головна Руська Рада”
| 11.11.2015, 16:50 | |
| Григорій Яхимович народився 16 лютого 1792 року у селі Підберізці (за іншими даними назва села Підбірці , що біля Львова, в убогій селянській родині Івана та Марії (з родини Гарасевичів). Богословські студії молодий Григорій закінчив у цісарському конквіті у Відні. 26 вересня 1816 року митрополит Михайло Левицький висвятив його на священика в парафіяльній церкві св. Варвари, після чого Яхимович вступає на вищі студії у священицький освітній інститут св. Августина, по закінченню яких здобуває науковий ступінь доктора св. Богословії. Після повернення до Львова він стає професором релігії філософського факультету де крім релігії викладав ще педагогіку. Пізніше був ректором духовної семінарії у Львові, крилошанином митрополичої капітули, і навіть “ректор маґніфікус” Львівського університету. Також Яхимович цікавився астрономією, технікою, видав кілька праць. За свої наукові доробки дістав ступінь доктора філософії і вільних мистецтв. У Липні 1841 року Папа Григорій ХVІ іменував Яхимовича єпископом- помічником митрополита Левицького з титулом єпископа Помпеолітанського. У 1848 році Цісар Фердинанд І іменує його єпископом-ординарієм Перемиської єпархії, а Папа Пій ХІ у цьому ж році затверджує Яхимовича Перемиським владикою. 1848 рік ознаменувався подіями, які не залишили байдужим ні одного мешканця Європи. Відгомін революційних подій з Італії, Франції, Австрії докотився і до Галичини. Дискримінація українців та української мови з боку поляків призвела до того, що галицькі українці подали до цісаря петицію, у якій говорили, що вони – автохтони в Галичині і мали колись свою державну самостійність. У своїй петиції українці просили цісаря запровадити українську мову у початкових та вищих школах, видавати закони українською мовою, зрівняти у правах духовенство всіх трьох обрядів . Як наслідок другого травня була заснована “Головна Руська Рада”, яку очолив Григорій Яхимович. Вона налічувала шістдесят членів, майже половину яких складали духовенство та студенти, другу половину становила світська інтелігенція. Основу програмної діяльності Ради становили наступні положення: 1. Поділ Галичини на дві окремі політико-адміністративні провінції: Східну Галичину, тобто українську, і Західну Галичину, тобто польську, з розмежуванням по річці Сян. 2. Об’єднання Північної та Південної Буковини з українською Галичиною в окремий коронний край, але в межах Австрійської імперії. 3. Запровадження української мови як викладової у всіх типах шкіл, в тому числі професійних і вищих, та як офіційної у всіх державних установах. 4. Утворення окремих національних збройних сил. 5. Визнання мовної й культурно-історичної єдності та історичної та політичної самобутності українського народу. 6. Утворення окремого місцевого парламенту (ради), та представництво в австрійському парламенті у Відні. 7. Опублікування всіх урядових розпоряджень, а також видання газет, книжок, в тому числі шкільних підручників та посібників українською мовою. 8. Заміщення посад в державних установах місцевими українцями. 9. Скасування панщинних повинностей селян та наділення їх поміщицькою землею | |
| Переглядів: 1629 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2 | | |
| Всього коментарів: 1 | ||
| ||
