| Головна » Файли » 8 клас » Історія України |
Сагайдачний
| 08.12.2014, 14:48 | |
| Пам’ять про Сагайдачного український народ зберіг у багатьох козацьких думах і піснях, найвідомішою з яких є "Ой на Останнім із узятих запорозьким гетьманом турецьких портів Причорномор'я був Трапезунд (Трабзон). Розлючений султан наказав стратити великого візира й багатьох воєначальників. Завершальним акордом у цій переможній боротьбі був очолений Сагайдачним похід 1619 р. проти кримського хана.Хотинська битва стала останньою для гетьмана. Від численних ран, отриманих на полі бою, Петро Конашевич-Сагайдачний помер у Києві в квітні 1622 року. Пам’ять про Сагайдачного український народ зберіг у багатьох козацьких думах і піснях, найвідомішою з яких є "Ой на Останнім із узятих запорозьким гетьманом турецьких портів Причорномор'я був Трапезунд (Трабзон). Розлючений султан наказав стратити великого візира й багатьох воєначальників. Завершальним акордом у цій переможній боротьбі був очолений Сагайдачним похід 1619 р. проти кримського хана. Головні сили запорожців протягом 20 років були спрямовані на боротьбу з Османською імперією і Кримським ханством. Король Сигізмунд III часто був незадоволений цим, але завадити діям козаків не міг, хоча запорожці офіційно не відмовлялися від підданства Речі Посполитої. Їм доводилося рахуватися з її інтересами, адже для боротьби з турками було потрібне своєчасне надходження продовольства, зброї та боєприпасів з українських міст, де стояли королівські гарнізони. Крім того, в разі тотальної війни з Османською імперією (яка невдовзі й почалася) зупинити ворога можна було лише спільними українсько-польськими силами. Тому Сагайдачний намагався домовитися з командувачем польських військ в Україні коронним гетьманом Станіславом Жолкевським і не доводити ситуацію до відкритої війни з Річчю Посполитою. Такою війною негайно б скористалася Туреччина. Компромісу було досягнуто під час переговорів запорозького й коронного гетьманів у жовтні 1617 р. в урочищі Суха Ольшанка поблизу Білої Церкви. Поляки погодилися розширити козацький реєстр. У відповідь запорожці зобов'язувалися не нападати самовільно на Крим і турецькі володіння. Влада була зацікавлена в підтримці козацтва. Війна з Московією ще тривала, тому поляки мусили піти на істотні поступки в релігійному питанні. Король у принципі дав згоду офіційно визнати в межах Речі Посполитої юридично скасовану православну церкву з її ієрархією та земельними володіннямигорі та женці жнуть". У Києві на Подолі на його честь названо одну з вулиць. Головні сили запорожців протягом 20 років були спрямовані на боротьбу з Османською імперією і Кримським ханством. Король Сигізмунд III часто був незадоволений цим, але завадити діям козаків не міг, хоча запорожці офіційно не відмовлялися від підданства Речі Посполитої. Їм доводилося Головні сили запорожців протягом 20 років були спрямовані на боротьбу з Османською імперією і Кримським ханством. Король Сигізмунд III часто був незадоволений цим, але завадити діям козаків не міг, хоча запорожці офіційно не відмовлялися від підданства Речі Посполитої. Їм доводилося рахуватися з її інтересами, адже для боротьби з турками було потрібне своєчасне надходження продовольства, зброї та боєприпасів з українських міст, де стояли королівські гарнізони. Крім того, в разі тотальної війни з Османською імперією (яка невдовзі й почалася) зупинити ворога можна було лише спільними українсько-польськими силами. Тому Сагайдачний намагався домовитися з командувачем польських військ в Україні коронним гетьманом Станіславом Жолкевським і не доводити ситуацію до відкритої війни з Річчю Посполитою. Такою війною негайно б скористалася Туреччина. Компромісу було досягнуто під час переговорів запорозького й коронного гетьманів у жовтні 1617 р. в урочищі Суха Ольшанка поблизу Білої Церкви. Поляки погодилися розширити козацький реєстр. У відповідь запорожці зобов'язувалися не нападати самовільно на Крим і турецькі володіння. Влада була зацікавлена в підтримці козацтва. Війна з Московією ще тривала, тому поляки мусили піти на істотні поступки в релігійному питанні. Король у принципі дав згоду офіційно визнати в межах Речі Посполитої юридично скасовану православну церкву з її ієрархією та земельними володіннямигорі та женці жнуть". У Києві на Подолі на його честь названо одну з вулиць.рахуватися з її інтересами, адже для боротьби з турками було потрібне своєчасне надходження продовольства, зброї та боєприпасів з українських міст, де стояли королівські гарнізони. Крім того, в разі тотальної війни з Османською імперією (яка невдовзі й почалася) зупинити ворога можна було лише спільними українсько-польськими силами. Тому Сагайдачний намагався домовитися з командувачем польських військ в Україні коронним гетьманом Станіславом Жолкевським і не доводити ситуацію до відкритої війни з Річчю Посполитою. Такою війною негайно б скористалася Туреччина. Компромісу було досягнуто під час переговорів запорозького й коронного гетьманів у жовтні 1617 р. в урочищі Суха Ольшанка поблизу Білої Церкви. Поляки погодилися розширити козацький реєстр. У відповідь запорожці зобов'язувалися не нападати самовільно на Крим і турецькі володіння. Влада була зацікавлена в підтримці козацтва. Війна з Московією ще тривала, тому поляки мусили піти на істотні поступки в релігійному питанні. Король у принципі дав згоду офіційно визнати в межах Речі Посполитої юридично скасовану православну церкву з її ієрархією та земельними володіннямигорі та женці жнуть". У Києві на Подолі на його честь названо одну з вулиць. | |
| Переглядів: 474 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2 | | |
| Всього коментарів: 2 | |||
| |||
