На посаді інтенданта фінансів Кольбер викрив ряд зловживань головного інтенданта Фуке і став у 1661 р. його фактичним, хоч і не номінальним наступником; лише вісім років опісля він став державним міністром. В той же час Кольбер був головним інтендантом королівських споруд і фабрик. На цій посаді він відзначився своєю довгою і наполегливою працею і увагою до вимог короля.е знаючи захоплень, Кольбер, проте, мав широкий кругозір, звик ставити собі високі цілі, але водночас був упертий, суворий, часом жорстокий. Він був першим, хто звернув увагу на зловживання у фінансових справах. Під його керівництвом особлива судова палата зайнялася розслідуванням зловживаннями і поступала з винними без щонайменшої поблажливості. Відкупники податків, фіскальні чиновники були обкладені величезними штрафами; злочинці часто засуджувалися до смерті. У 1662 і 1663 рр. у цих фінансистів було відібрано більше 70 млн ліврів; коли в 1669 р. згадана судова палата була скасована, вона встигла повернути державній казні від 500 чоловік — 110 млн ліврів, тобто близько 650 млн нинішніх франків.Жорстокість Кольбера деякою мірою врівноважувалася зменшенням прямого податку що лежав на нижчих класах населення. Іншим нововведенням було зменшення державного боргу. Деякі позики, під приводом, того, що король при їх укладанні був ошуканий, просто перестали виплачуватися. В той же час державні землі, які іноді століттями до того були продані або роздаровані тепер були примусово повернені — за тогочасною купівельною їх ціною, без уваги до зміни їх вартості. промисловості і торгівлі він з самого початку був протекціоністом, прихильником системи заступництва і контролю за промисловістю і торгівлею з боку держави. Кольбер не винайшов системи, згодом названої його іменем — кольбертизм (див. Меркантилізм), але він її послідовно проводив у всіх своїх починаннях. Його головною метою було збільшення вивозу, зменшення ввезення, і в результаті цього — збільшення притоку грошей в країну.
На мою думку політика Кольбера була корисною адже вона сприяла піднесенню французької економіки , а також розвитку її нових галузей. Це дозволяло не тільки наповнювати державну скарбницю , а й витрачати кошти на численні війни.Він також запроваджував нові митні тарифи резез це було піднято мито. Одже його політика дійсно сприяла піднесенню.
2) На мою думку впровадження кольбертизму було можливим: адже дії Кольберта не як не суперечили діям королю до того ж Жан не мав повноправної влади , Кольберт лише спрямовував усі зусилля на відродження французької економіки,його реформи лише передбачали реалізацію двох завдань: стороння національної промисловості й підвищення якості французьких таварів , які могли б витримувати конкуренцію на міжнародних ринках.
1)Одна з назв меркантилістською політики, яку проводив у Франції в XVII в. Ж.-Б. Кольбер. Характерні риси цієї політики полягали в жорсткому митному протекціонізмі і повному контролі над внутрішнім виробництвом при одночасному використанні гнучкого державного регулювання економіки з боку уряду.
