Серед цілої плеяди західноукраїнської інтелігенції другої поло­вини XIX століття неможливо не виділити багатогранну особистість Олександра Барвінського — українського політика, історика, педа­гога, який належав до видатної династії Барвінських. Як зазначав Олег Романів, голова Наукового товариства імені Т. Шевченка, “рід Барвінських належить до тих дивовижних сімейних кланів, які, не­зважаючи на істотне вивищення із загальної народної маси, протя­гом століть зберігали вірність своєму народові та своїй вірі.

«Народність і територія стрілися саме на порозі історичного життя нашого народу і утворили першу підставу його розвою»
М. Грушевський

Емський указ - розпорядження російського уряду, спрямоване на придушення української культури, підписане імператором Олександром II

Послідовники панславізму стали називати себе "твердими русинами", а оскільки вони орієнтувалися на Москву, їх назвали москвофілами, або русофілами, а їхній рух "москвофільством". На чолі москвофільського руху в Галичині став Богдан Дідицький (1827— 1908), що був його ідеологом разом із Венедиктом Площанським (1834—1902) та Адольфом Добрянським

30 липня 1863 р. було видано розпорядження міністра внутрішніх справ Російської імперії Петра Валуєва (1815— 1890 рр.) про заборону друкування українською мовою наукових, навчальних та релі- гійних книг, т. з. Валуєвський циркуляр

Біографія і Творчий доробок

Суспільно-політична і наукова діяльність М.П. Драгоманова припадає на 60–90-ті роки Х1Х ст. В історії Росії, України і Західної Європи це був надзвичайно складний період, визначальною тенденцією якого стає посилення визвольного руху трудящих. М.П.Драгоманов був не тільки свідком, а й активним діячем соціальних процесів в Україні 1859–1861 рр.

Український землевласник, промисловець-цукрозаводчик, філантроп і меценат. Належав до найбагатших власників цукрових заводів в Україні, гол. в Сумському пов. 1890 — один з гол. чл. синдикату рафінадних цукрозаводчиків. Збудував і утримував дитячий притулок, будинок медфакультету і студентський гуртожиток Харківського університету, церкву в Нижній Сироватці тощо.

Зародження і розвиток кооперативного руху
Після скасування кріпосного права в Україні виникають різні форми економічної самооборони громадянства, які грунтувалися на багатовікових народних традиціях. Найважливішою з них стає кооперація як рух самооборони економічно слабких і соціальне принижених верств населення. Важливу роль не лише в національно-культурному, а й в економічному піднесенні українського народу відігравали українські суспільні організації 60—70-х років XIX ст

Микола Цертелєв