| Головна » Файли » 9 клас » Історія України |
«Шлях Євгена Гребінки»
| 22.11.2015, 11:35 | |
 1812 рік, 21 січня - народився на хуторі Убіжище Пирятинського повіту (тепер у складі с. Мар'янівки Гребінківського р-ну) в сім'ї дрібного поміщика - штаб-ротмістра Малоросійського кавалерійського полку П. І. Гребінки. Батько був учасником Вітчизняної війни 1812 р., пройшов шлях до Парижа, після відставки займався господарством, мав 20 кріпаків. Товаришував з В. І. Григоровичем, В. І. Марковичем У 1825-1831 рр. Є. Гребінка навчався в Ніжинській гімназії вищих наук, одержав чин 14 класу. Влітку 1831 р. повернувся додому, відвідав Лубни, гостював у Снітині в маєтку Новицьких (товариш по гімназії), пережив особисту драму через кохання до його сестри (описав у "Записках студента", 1841). На початку вересня виїхав до Пирятина. 7 вересня Пирятинське дворянство обрало Є. Гребінку обер-офіцером резервного ескадрону Малоросійського кавалерійського полку, який базувався у Переяславі. 1826 рік, 14 листопада - гімназичний наглядач одібрав у Гребінки список недрукованої оди Пушкіна «Вольность». Листопад - грудень - в листах до рідних і знайомих Гребінка хвалиться своїми успіхами у складанні поезій. Згадує такі твори: байки «Мышь» і «Вишня», пісню «Пленник», вірші «Переяславль», «Осень», «Отзывы русского воина к товаришам его молодости», «Буря», «Совет русскому гражданину», «Лилия», «Ручеек», «Соловей», «Радость Мазепы, когда он узнает о смерти Кочубея». 1827 рік - написав перший і єдиний драматичний твір для самодіяльного театру «В чужие сани не садись». 1829 рік - почав працювати над перекладом на українську мову поеми Пушкіна «Полтава». Разом з товаришами-гімназистами брав участь у створенні студентської бібліотеки, видавав рукописні журнали «Аматузія» та «Пафія». 1830 рік, квітень - під час весняних канікул Гребінку викликали до гімназії на допит з приводу оди Пушкіна «Вольность», одібраної у 1826 році. На сторінках «Украинского альманаха», що видавався у Харкові, було вміщено перший друкований твір Гребінки - вірш «Рогдаев пар», а в журналі «Московский телеграф», уривок з його перекладу поеми Пушкіна «Полтава». У грудні 1831 р. вийшов у відставку і повернувся до Убіжища, де провів два роки, працював над "Малоросійськими приказками" (видані у 1834 р.), над перекладом на українську мову пушкінської "Полтави", яка вийшла окремою книжкою у 1836 р. Постійно їздив до Пирятина за кореспонденцією. Восени 1833 р. зустрівся у місті з українським художником А. Мокрицьким (випускником Ніжинської гімназії вищих наук), відвідав його в Олександрівці під Пирятином. Мокрицький гостював в Убіжищі, малював тут портрет поета. 1833 — в журналі «Утренняя звезда» надрукував ще один уривок з перекладу поеми Пушкіна «Полтава». У кінці 1833 р. виїхав до Петербурга, звідки писав батькам: "Тіло моє було в столиці, а душа далеко - в рідному степу, під солом'яною покрівлею маленького будиночка". Служив чиновником, з 1835 р. викладав словесність у Дворянському полку, з 1837 р. - у військово-навчальних закладах. Був знайомий з О. Пушкіним, І. Криловим, О. Кольцовим. І. Тургенєвим, мав дружні зв'язки з Г. Квіткою-Основ'яненком, П. Гулаком-Артемовським, Л. Боровиковським, В. Забілою. 1834 року, 1 лютого — почав працювати реєстратором у комісії духовних училищ. Вересень — вийшла окремим виданням збірка байок «Малоросеийские приказки». 1835 рік, червень — І. Сошенко познайомив Євгена Гребінку з Т. Шевченком, підтримував його матеріально, допомагав у самоосвіті, взяв безпосередню участь у викупі поета з кріпацтва. У травні 1836 р. виїхав з Петербурга до Убіжища. Пробув тут до вересня, відвідав Мокрицьких, писав "Оповідання пирятинця.Усі твори Гребінки українською мовою були опубліковані у 1878 р.Помер літератор, "викладач російської словесності в 2-х відділеннях II кадетського корпусу Гірського інституту колезький радник Гребінка" від туберкульозу - 15 грудня 1848 р. | |
| Переглядів: 536 | Завантажень: 0 | Коментарі: 2 | | |
| Всього коментарів: 1 | ||
| ||
