Головна » Файли » 9 клас » Всесвітня історія

Початок правління Франца Йосифа І. Та його життя
08.11.2015, 16:24
Цісарський титул тоді звучав так – Його Цісарська та Королівська Величність, апостольський король Єрусалиму, цісар Австрії, король Угорщини, Чехії, Ломбардії, Венеції, Далмації, Хорватії, Славонії, Галичини і Володимерії, Ілірії, архікнязь Австрійський, великий князь Семигорода, Тоскани і Кракова, князь Лотаринґії, Зальцбурґа, Штірії, Карінтії, Крайни, Буковини, Парми, Модени, П’яченци, Фріулії, Раґузи, Цєшина, Затора, Освєнціма, Верхньої та Нижньої Сілезії, маркграф Моравії, укняжений граф Тіролю."Подія вступлення на престол нового цісаря спричинила потребу привитання молодого володаря і представлення йому домагань іменем нашого народу. І так в дні 20. січня 1849, виправив нарід галицько-руський до Цісаря і Царя свого Франца Йосифа І. заступників своїх, щоби Йому жичити з щирого серця щасливо царствувати, — як се оголосила "Зоря Галицка" дня 24. січня 1849.Мав трьох братів і сестричку Марію Анну, яка померла в дитинстві. Новий імператор отримав корону здебільшого завдяки допомозі російських військ у придушенні Угорського повстання, що було приниженням для австрійської монархії. В результаті відносини між Австрією та Росією зіпсувалися, що відіграло важливу роль на початку Кримської війни. Попри те, що Австрія не вступила до конфлікту, низка дипломатичних помилок призвела до того, що країна позбулася значних союзників. Цим скористалося Сардинське королівство, яке за підтримки Франції та Пруссії відновило боротьбу за об’єднання Італії. В результаті до 1860 року імперія втратила Ломбардію, представники дому Габсбургів втратили владу в Модені й Тоскані.

1866 року Австрія розпочала війну проти Пруссії, причиною якої було питання про лідерство в німецькому світі. Після битви при Садові, яка завершилася розгромом австрійської армії, імперія була змушена визнати поразку, підписавши Празький мир. Австрія втратила Венецію й визнала об’єднання північнонімецьких держав на чолі з Пруссією. Незабаром після цього угорська еліта почала вимагати від Франца Йосифа надання їй рівних прав з австрійськими німцями й перетворення Австрійської імперії на двоєдину монархію. Остерігаючися нової революції, імператор, 1853 року ледь не вбитий угорським націоналістом, був змушений погодитися. Це спричинило початок національного руху й серед інших народів Дунайської монархії.
1871 року Австро-Угорщина визнає проголошення Німецької імперії та вступає з нею до альянсу (до середини 1880-х до нього входила й Росія). Це дозволило державі Франца Йосифа досягти посилення впливу на Балканах у ході Російсько-турецької війни 1877—1878 років. Зокрема, імперія окупувала, а в 1908 році анексувала Боснію та Герцеговину. Останні події призвели до посилення суперечностей з Росією, відкритого протистояння з Сербією й у результаті до фатальної участі Австро-Угорщини в Першій світовій війні. Сам Франц Йосиф не застав краху своєї імперії — він помер у 1916 році у віці 86 років.
У 1854 році Франц Йосиф І узяв шлюб із донькою сестри матері 17-річною Єлизаветою Амалією Євгенією (Сіссі) з баварського королівського роду Віттельсбахів. Сіссі була красунею і закрутила голову не одному чоловікові. Їх шлюб не був лише династичним: спочатку Франца Йосифа та Єлизавету пов’язала справжня любов, але згодом Сіссі не завжди мала добрі стосунки зі своїм коронованим чоловіком. Однак мудра жінка вміла знаходити собі заміну, контролюючи особисто коло приятельок цісаря. Зокрема, 1886 року її вибір зупинився на акторці Катерині Шратт, яка стала товаришкою життя Найяснішого цісаря.
Категорія: Всесвітня історія | Додав: Nastusya
Переглядів: 446 | Завантажень: 0 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 1
1 Nastusya  
1)Австрійська імперія складалася з мішашиши земель, народів, релігій і мов , які мали різні історичні, культурні. та релігійні традиції і над якими і не було однакової системи управління.тому зовсім не випадково , що її називали клаптиковою.
2) До складу Австрійської імперії входили такі землі:українські землі: Галичина , Буковина, Закарпаття,згодом Польща , Чехія,Хорватія, Словакія, Угорщина,
3) Починаючи з 16 століття в імперія Габсбургів поступово перетворюється з середньовічної імперії на абсолютну монархію. Остаточне оформлення та розквіт австрійського абсолютизму припадає на 18 століття особливо на правління Марії Терезії та Йосифа ІІ. Для того часу характерні такі типові дії абсолютиських держав як централізовані реформи та протекціонізм згідно з популярним у ті часи меркантилізмом. У значній мірі саме ця державна політика сприяла прискореному розвитку мануфактур у 18 сторіччі в найрозвинутіших частинах імперії — Чехії, Сілезії та Нижній і частково Верхній Австрії. Окрім військових та адміністративних реформ також були спроби змінити життя основної маси населення. Так в 1771 та 1775 роках Марія Терезія видала укази про обмеження поширеної в імперії панщини 3 днями на тиждень та про скорочення повноважень феодальних судів. Йосиф ІІ в 1781, 1782, 1785 роках видавав укази про скасування кріпацтва, про заміну панщини та інших натуральних повинностей єдиним поземельним податком. Втім реформи Йосифа ІІ наштовхнулися на супротив шляхти і не були впроваджені в життя. Можливо абсолютну монархію було б можливо зберегти якби був освідчений абсолютизм.Утвердження абсолютизму було не наслідком тимчасової рівноваги сил дворянства та буржуазії, а проявом повного панування реакційних сил, перемоги реакції над буржуазним рухом і підкорення слабкої німецької буржуазії волі князів. Князівський абсолютизм був реакційним явищем. Якщо в Англії та Франції перехід до абсолютної монархії забезпечив створення централізованих держав, то в Автрійській імперії княжий абсолютизм ще більше закріпив економічну й політичну роздробленість країни, гальмував її розвиток. Князі, фактично, перетворилися на незалежних правителів, звільнилися від військового обов'язку, зовсім не сплачували імператорові податків. Наймогутніші з них (курфюрсти) присвоїли собі право обирати імператора. Імператорська влада втратила значення єдиного загальнодержавного центру, перетворилася на почесне звання. Рейхстаг уже не мав свого колишнього значення. Імператорський суд став безсилим у боротьбі з територіальними князями.Тому на мою думку не вдалося б зберегти абсолютизм. Імперію від поступового розпаду мого б врятувати те що вона б об'єдналася.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]